Ведення бухгалтерського обліку передбачає обов'язкове проведення інвентаризації коштів підприємства. Виключення не склав і такий вид активів, як незавершене виробництво (НЗВ). Це залишки предметів праці, які не встигли пройти всіх стадій обробки і не стали готовою продукцією. Інвентаризація незавершеного виробництва являє собою звірку даних бухобліку з фактичною наявністю незакінчених виробів і їх комплектності.

Що таке незавершене виробництво?

Це своєрідна група активів, яка вже не належить до матеріалів, але і готового продукту з себе ще не представляє. Стандарти бухобліку дають їм чітке визначення. Згідно ПБУ, незавершене виробництво - це продукція або роботи, які не пройшли всіх стадій технологічного процесу, приймання або випробувань. Сюди також відносять:

  • неукомплектовані вироби;
  • замовлення невиконані;
  • самостійно вироблені напівфабрикати, які не відносяться до готової продукції;
  • послуги та роботи, які не прийняті замовником;
  • напівфабрикати і матеріали, піддані обробці;
  • вузли, деталі, складальні з'єднання.

Для обліку витрат процесу виробництва використовують активні рахунки 20-29. У дебеті збираються витрати, а по кредиту відбувається їх списання (розподіл). Залишки за цими рахунками в кінці місяця і характеризують вартість незавершеного виробництва.

типи оцінки

У бухгалтерському обліку дані відображаються в натуральних і грошових вимірниках. Щоб прийняти або списати кошти, необхідно знати їх вартість. Оцінка незавершеного виробництва здійснюється шляхом:

  • Фактично понесених витрат (при одиничному виробництві).
  • Фактичної собівартості – найбільш достовірний і поширений спосіб. Визначається обсяг незавершеного виробництва. Після чого його кількість множать на середню величину собівартості одиниці, визначаючи тим самим фактичну виробничу собівартість всього незавершеного виробництва на кінець місяця.
  • Нормативної собівартості - може застосовуватись для серійного і масового виготовлення продукції. Застосовують облікову ціну одиниці НЗП. Додатково ведеться облік відхилень планової вартості від фактичної.
  • За статтями прямих витрат - ціна одиниці незавершеного виробництва обчислюється шляхом підсумовування прямих витрат на її створення.
  • Вартості МПЗ – у собівартість НЗВ включають тільки матеріали, сировину або напівфабрикати. Спосіб в основному застосовують на материалоемком виробництві.

Підприємство повинно саме вибрати найбільш підходящий метод оцінки НЗВ і прописати його в обліковій політиці. Залишок незавершеного виробництва оцінюють на підставі первинної документації, а його розмір встановлюють після проведення інвентаризації в кінці місяця.

Продукція з тривалим циклом виготовлення

Промислове виробництво часом випускає вироби, які проходять кілька стадій обробки. При цьому підприємства можуть визнавати факт продажу в різні моменти часу: на окремих етапах виконання роботи або ж після повного її завершення. Зазвичай використовується другий варіант.

Якщо ж продукцію здають поетапно, то виникає необхідність у використанні рахунку 46. У дебет вказують оплачені замовником і виконані підприємством частини роботи. Після того як всі етапи будуть завершені, вартість об'єкта, що накопичилася на рахунку 46, списують в дебет рахунку «Розрахунки з замовниками та покупцями».

Організація інвентаризації НЗВ

Специфіка проведення інвентаризації вказується в обліковій політиці підприємства. За винятком обов'язкових перевірок, встановлюються такі організаційні моменти щодо планового підрахунку кількості активів:

  • список майна, що підлягає процедурі;
  • загальна кількість інвентаризацій, які планується провести в звітному періоді і їх дати;
  • склад комісій
  • інша інформація.

Обов'язкова інвентаризація незавершеного виробництва проводиться при виявлений факт псування або розкрадання предметів праці в його складі, зміні відповідальних осіб і деяких інших випадках.

Незалежно від причин проведення перевірки, процес здійснюється згідно з вказівками Мінфіну (наказ № 49). В першу чергу керівник видає і підписує наказ, який містить інформацію про:

  • причини проведення перевірки;
  • групах майна, що потрапляють під процес;
  • складі комісії, яка бере участь в інвентаризації;
  • дату початку і закінчення;
  • строк, протягом якого документи повинні бути надані в бухгалтерію.

Наказ є свого роду завданням для інвентаризаційної комісії. Її складають працівники бухгалтерії, адміністративні співробітники, інші фахівці. Обов'язковою умовою є присутність матеріально відповідальних осіб. Можуть бути залучені і представники незалежної аудиторської служби. Присутність кожного з членів комісії є обов'язковим, інакше результати перевірки вважають недійсними.

Порядок проведення інвентаризації НЗВ

Голова комісії ставить візи «До інвентаризації на n дату» на всіх видаткових та прибуткових документах, отриманих для проведення інвентаризації. Це необхідно для фіксування даних про залишки майна перед початком перевірки. Матеріально відповідальні особи надають розписки про те, що здані всі первинні документи, що надійшло майно оприбутковано, а вибуває - списано на видаток. Після чого інвентаризація незавершеного виробництва може бути проведена.

Починають підрахунок фактичної наявності майна. Відомості про його кількості записують в акти або інвентаризаційні описи, які складають мінімум в двох примірниках. Документ нумерується, в ньому вказується дата проведення перевірки, дата і номер виходу наказу керівництва про її організації. Далі складаються таблиці по кожному цеху і розташування об'єктів незавершеного виробництва. Після заповнення документ підписують члени комісії і матеріально відповідальні особи. Останні додатково надають розписку про те, що перевірений обсяг незавершеного виробництва прийнятий на відповідальне зберігання.

Інвентаризація незавершеного будівництва

Перевірка об'єктів капітального будівництва виконується по кожному конструктивному елементу, виду робіт, обладнання та іншим його складовим. При цьому перед комісією виникає необхідність з'ясувати:

  • не перебувають чи в числі НЗП об'єкти, передані в монтажні роботи, але ще не зачеплені ними;
  • в якому стані знаходяться об'єкти на консервації і будівництво яких тимчасово припинено.

Окремі акти складають на введені в експлуатацію, але не прийняті належним чином будови. Подібний захід застосовується і для об'єктів, термін здачі яких з якихось причин затягнувся.

Інвентаризація НЗП і промислове виробництво

На підприємствах такого типу комісія перевіряє наявність усіх матеріалів, сировини, а також комплектності агрегатів, заділів і установок. Всі непотрібні МПЗ здаються перед інвентаризацією з цеху на склад. За кожним відокремленим підрозділом складають акт або опис. Окремому документування підлягає сировину, матеріали та напівфабрикати, які не піддалися обробці, але знаходилися близько робочих місць. В описі НЗП не включають забраковані елементи.

Інвентаризація незавершеного виробництва на промисловому підприємстві проводиться з метою перевірки:

  • наявності заділів, агрегатів, вузлів, деталей;
  • кількості незавершеної продукції;
  • комплектності агрегатів, вузлів, деталей;
  • залишків НЗВ на замовлення, виконання яких анульовано або призупинено.

Заділи, вузли, агрегати та деталі підраховують, перемірювали і зважують. Дані вносять у відповідні акти або опису.

Незавершене виробництво на підприємстві, що представляє собою суміш різної сировини або неоднорідну масу, характеризують за допомогою двох показників: загальної кількості та частини, що припадає на кожне найменування в його складі. Порядок розрахунку регулюється галузевими інструкціями, а при їх відсутності прописується в обліковій політиці.

Відображення результатів інвентаризації

Акти і описи перевірок передаються в установлений термін в бухгалтерію. Виявлені в ході інвентаризації невідповідності між даними первинних документів і фактичною наявністю майна в обов'язковому порядку повинні бути відображені на рахунках обліку.

У разі виявлення надлишок НЗП, його слід оприбуткувати за ринковою вартістю датою проведення перевірки. Незавершене виробництво в бухгалтерському обліку числиться на рахунках 20-29. Суму записують в дебет того рахунку, за яким були виявлені надлишки: Дт «Допоміжне виробництво» Кт «Інші доходи».

Нестачу чи псування НЗП показують в кредиті рахунків обліку витрат на виробництво. Бухгалтерські проводки при цьому виглядають так: Дт «Нестачі» Кт «Обслуговуюче виробництво», Дт «Втрати від псування цінностей» Кт «Основне виробництво». Якщо виявлена ​​недостача не перевищує норми природного убутку, то її суму відносять на витрати обігу: Дт «Основне виробництво» Кт «Нестачі». Таке списання виробляють на основі розрахунку, рекомендованого облікової політикою.

Відображення нестачі понад встановлені норми

Облікова політика підприємства встановлює певні норми, в числі яких частина втрат майна вважають прийнятною. У випадках, коли недостача відбувається через псування НЗП, існує два варіанти відображення результатів в бухгалтерському обліку:

  1. Якщо встановлені винні, то відновлюють недостачу за їх рахунок. Бухгалтерські проводки виглядають наступним чином: Дт «Розрахунки по відшкодуванню збитків» Кт «Нестачі», Дт «Розрахунки по відшкодуванню збитків» Кт «Втрати від псування цінностей».
  2. Якщо суд відмовив у стягненні збитків з винних осіб, або такі не встановлені, то недостачу списують в фінансовий результат: Дт «Інші витрати» Кт «Нестачі».
  3. Якщо псування майна сталася через НП і форс-мажорних обставин, то порядок відображення втрат аналогічний п. 2.

Суми нестач понад норми зобов'язують інвентаризаційну комісію провести службове розслідування з метою встановлення винних осіб.

Незавершене виробництво в бухгалтерському обліку займає особливе місце в активах підприємства. Це вже не сировину і матеріали, але ще й не готова продукція. Контроль за його кількістю так само важливий, як і для будь-якого іншого майна. Щоб звіряти дані первинних документів з фактичною наявністю НЗП, проводять інвентаризації, в результаті яких показники, при необхідності, коригують.