Коефіцієнт автономії є важливим показником успішності діяльності будь-якого підприємства. Він відноситься до коефіцієнтів фінансової стійкості. Така методика дозволяє оцінити діяльність організації в довгостроковому періоді і на основі отриманих даних поліпшити їх стан в плановому періоді.

Загальна характеристика

Коефіцієнтом автономії виступає показник ступеня свободи підприємства від позикового капіталу. Він відображає частину власних пасивів в структурі валюти балансу. Підприємство, звичайно, може використовувати для збільшення свого прибутку позикові кошти. Однак плата за використання капіталу інвесторів не повинна перевищувати очікуваний прибуток.

Низьке значення цього показника говорить про досить низьку привабливість для нових кредиторів діяльності компанії.

Коефіцієнт автономії використовується арбітражними керуючими при аналізі діяльності підприємства. Тому фінансовий менеджмент всередині компанії також повинен спиратися на дані представленої методики оцінки.

У літературі можна зустріти багато назв цього показника. Це не повинно бентежити аналітика, так як суть коефіцієнта залишається однаковою, незалежно від його назви.

Формула розрахунку

Загальноприйнята формула визначення цього показника має такий вигляд:

КА = Власні джерела / Валюта балансу

Якщо спиратися на дані Форми № 1 бухгалтерського звіту, то коефіцієнт автономії, формула якого була представлена ​​вище, буде мати таку розшифровку.

КА = с. -1300 / с. 1600.

У фінансових міжнародних джерелах і навчальній літературі можна зустріти такий вид цієї формули:

EtTA = EC / TA, де ЄС - Equity Capital (власний капітал); ТА - Total Assets (активів).

нормативне значення

У нашій країні коефіцієнт фінансової автономії має своє нормативне значення. Таке співвідношення має дорівнювати 0,5. Фінансові аналітики вважають, що його оптимальне значення вище - 0,6-0,7.

Цей показник залежить від типу і напрямки господарської діяльності компанії, а також країни її функціонування. Показник може бути і трохи менше. Наприклад, для США оптимальне значення коефіцієнта автономії становить 0,5, а для Південної Кореї - 0,3. Для отримання можливості зробити адекватні висновки слід порівнювати представлений показник з його значенням серед інших підприємств галузі. Нормативне значення є лише рекомендованим, рішення приймається в кожному конкретному випадку індивідуально.

Приклад розрахунку і аналізу

Для того щоб краще зрозуміти сутність такого критерію діяльності фірми, як коефіцієнт автономії, слід розглянути приклад його розрахунку на підприємстві.

Припустимо, підприємство мало суму власних ресурсів у звітному періоді в кінці кожного кварталу:

1кв. - 1,876 млн руб;

2 кв. - 1,91 млн руб .;

3кВ. - 1,82 млн руб .;

4кв. - 1,928 млн руб.

Валюта балансу в кінці кожного кварталу склала:

1кв. - 3,961 млн руб .;

2 кв. - 3,999 млн руб .;

3кВ. - 3,913 млн руб .;

4кв. - 3,88 млн руб.

Коефіцієнт, розрахований для кожного кварталу, буде наступним:

К1 = 1,876 / 3,961 = 0,47;

К2 = 1,91 / 3,999 = 0,47;

К3 = 1,82 / 3,913 = 0,46;

К4 = 1,928 / 3,88 = 0,5.

Отримані результати аналізу продемонстрували, що компанія в звітному періоді не мала суттєвих змін в аспекті розглянутої показника, що говорить про влаштування її фінансового стану і гармонійному управлінні структурою капіталу з боку керівництва підприємства. Незначні зміни кількості власних пасивів є результатом нормальної операційної діяльності організації. Валюта балансу не збільшувалася шляхом залучення інноваційного капіталу.

Ознайомившись з таким показником, як коефіцієнт автономії, можна провести аналіз структури капіталу підприємства та зробити висновки про фінансову стійкість досліджуваного об'єкта.