Менеджмент полягає в забезпеченні ефективного управління. Моделі менеджменту отримали розвиток в різних країнах. При цьому беруться до уваги унікальні традиції, а також шляхи становлення і розвитку бізнесу.

Різновиди основних напрямків менеджменту

Ще зі шкільної лави відомо поділ світу на Азію, Європу і Америку. Відповідно до такого поділом можна виділити три основні моделі менеджменту: західна (американська), євразійська і азіатська (японська).

американська модель

Сутність такої моделі менеджменту полягає в тому, що успіх будь-якого суб'єкта господарювання залежить від чинників, які знаходяться в його межах.В даному випадку корпорація повинна розглядатися в якості закритої системи. Від ступеня раціональності організації виробництва, величини росту продуктивності праці і ефективності використання всіх видів ресурсів, рівня зниження витрат залежить процвітання.

При наявності американської моделі менеджменту всі умови роботи підприємства повинні прийматися як постійні протягом тривалого проміжку часу. В основі стратегії цієї моделі лежить постійний виробничий зростання. Організаційна структура даної моделі менеджменту будується за функціональним принципом з чітким поділом керуючого апарату по службам. Даної моделі притаманний абсолютний контроль над усіма видами діяльності з безумовним виконанням всіх наказів і розпоряджень зверху.

Особливості американської моделі

Американські сучасні моделі менеджменту на сьогодні втрачають лідируюче положення у всьому світі. Останнім часом вони набувають деякі риси японського управління. Особливості даної моделі багато в чому обумовлені і особливостями самих американців, зокрема, здатністю їх боротися до переможного кінця з твердженням власної переваги і життєвості. Вони завжди підкреслюють деяку винятковість, прагнення до досягнення великого і швидкого успіху. Особливу увагу приділяють саме власну справу. Їм характерна боротьба за лідерство.

Основні характеристики американського менеджменту

В Америці дотепер домінує одноосібний стиль менеджменту, на підприємствах спостерігається досить жорстка дисципліна з беззаперечним підпорядкуванням при наявності зовнішньої демократичності.

Дана модель управління характеризується поєднанням в компаніях приватних акціонерів з постійно зростаючою кількістю незв'язаних з діяльністю суб'єкта господарювання акціонерів (відомих як «аутсайдери»). Також в даному напрямку менеджменту має місце чітко визначена законодавча основа, яка визначає права та обов'язки основних учасників (акціонерів, директорів і керуючих).

Сучасна американська модель базується на таких передумовах:

  • індустріальна організація виробництва,
  • наявність ринкових відносин,
  • використання корпорації в якості основної форми підприємництва.

Корпораціям притаманний статус юридичних осіб, їх акціонери мають право на певну частину прибутку, яка розподіляється пропорційно числу їх акцій. Такі великі підприємства прийшли на зміну дрібним фірмам, де власність на них належала тільки власникам капіталу, якими і контролювалася діяльність співробітників.

Американська модель, яка розвивається в ринкових умовах, передбачає певний розподіл контролю і володіння у великих корпораціях. Такий поділ з юридичної точки зору досить важливо, як з діловою, так і соціальної точок зору. Іншими словами, інвестори з вкладенням власних коштів не несуть відповідальності за діяльність корпорації. Ними передаються управлінські функції менеджерам, які за виконання даних функцій отримують відповідну зарплату. Така плата за поділ контролю і володіння відома під назвою «агентські послуги».

Американські суб'єкти господарювання, використовуючи традиційні принципи відбору співробітників, особливу увагу приділяють професіоналізму і спеціалізованих знань. Загальні критерії при підборі кадрів:

  • практика,
  • освіта,
  • сумісність з психологічної точки зору,
  • вміння працювати в колективі.

Американські компанії орієнтуються в основному на вузьку спеціалізацію. Так, фахівцям властивий професіоналізм тільки у вузькій сфері знань. Тому підйом по кар'єрних сходах можливий лише по вертикалі. Наприклад, економіст зможе зробити кар'єру тільки в даній сфері. Така ситуація значно обмежує можливості в просуванні по управлінським рівням, що зумовить плинність кадрів, їх переміщення з одного підприємства в інше.

Японська модель

Дана модель менеджменту є результатом специфіки культури та економічної системи. Прийнято вважати, що вона має здатність забезпечувати мобільність і гармонійність суб'єкта господарювання.

Особливості моделей менеджменту даного виду - наявність способів управління трудовими ресурсами, фінансами, виробництвом і збутом.

До основних характеристик даної моделі можна віднести:

  • систему довічного найму,
  • кар'єрний ріст відповідно до віку і вислугою років,
  • організацію колективної роботи,
  • диференційовану систему оплати праці в залежності від віку,
  • систему навчання безперервного характеру.

Зазначена модель формується під впливом таких чинників:

- творче використання зарубіжного досвіду в сфері управління та організації;

Тому серед основних рис японської спрямованості менеджменту можна виділити наступні:

  • стриманість,
  • працьовитість,
  • дипломатичність,
  • ощадливість,
  • сприйнятливість до всього нового.

Японія характеризується прихильністю до группизма (колективні форми організації праці). Такий характер праці може зажадати від співробітників вміння працювати з людьми. В даному випадку мова йде про життєвий досвід і духовний розвиток особистості.

Даючи характеристику японської моделі менеджменту, коротко необхідно відзначити властиву їй доктрину патерналізму, яка «говорить» про поблажливе ставлення роботодавців до своїх співробітників. Звідси ж простежується і схильність до різних демократичним тенденціям у взаємодії в процесі трудової діяльності.

Особливості

До характеристик японського менеджменту, які відрізняють його від західних аналогів, можна віднести:

  • участь абсолютно всіх ланок в менеджменті - управління якістю на рівні підприємства;
  • підготовка кадрів з навчанням основним методам менеджменту;
  • контроль діяльності з управління;
  • застосування методів статистики.

Європейська модель

Дана управлінська модель характеризується:

  • шанобливим ставленням,
  • компетентністю,
  • стимулюванням професійної підготовки,
  • лояльністю менеджерів,
  • технічною підготовленістю співробітників,
  • розширеним обсягом відповідальності та повноважень,
  • ефективними трудовими відносинами,
  • якістю та інноваціями,
  • формалізованим виробничим менеджментом.

Аналіз моделей менеджменту показав, що європейська різновид займає певну проміжну позицію між іншими видами управління: американським і японським.

Характеристика менеджменту в Європі

Особливістю європейської моделі менеджменту є ще більш жорсткий підхід до управління кадрами, чим у Японії або США. У таких країнах, як Голландія, Великобританія, Швеція і Норвегія, принципи менеджменту характеризувалися наданням повноважень середній ланці працівників при прийнятті рішень питань щодо управління компанією.

Формування моделей менеджменту відбувалося в процесі вирішення питання поведінки працівників в колективі. Іншими словами, соціальний характер людини цікавив менеджерів в Європі набагато більше, ніж його індивідуальність. На думку засновників європейського менеджменту, грошова винагорода є не єдиним чинником, що мотивує людину до роботи. У багатьох випадках деякі зусилля визначені і психологічними мотивами людей, від яких залежить і їх поведінку. Тому наявність необхідної кількості інформаційного матеріалу призведе до прийняття виважених та обґрунтованих рішень, а також стане вираженням професіоналізму.

Історія формування європейського менеджменту

Методи і моделі менеджменту в Західній Європі отримали свій розвиток у повоєнний час. Саме в той період приймалися досить значущі і важливі управлінські рішення, які пов'язані з відновленням промисловості, економіки та сільського господарства.

Засновниками даної моделі прийнято вважати англійців. Однак справедливості заради слід зазначити і участь фахівців з Німеччини, якими вперше було введено таке поняття, як «бюрократ». Тому можна з упевненістю стверджувати, що розвиток європейського менеджменту - заслуга кількох країн.