Безперебійний процес виготовлення продукції неможливий без наявності достатньої кількості МПЗ. Це невід'ємні елементи виробництва, які виконують функції предметів праці. Кожен цикл вони повністю витрачаються, переносячи всю свою вартість на готовий продукт. Виробничі запаси вважають однією з головних складових оборотних активів. І не дарма: без їх участі виготовлення продукції буде неможливим.

Облік виробничих запасів: принципи організації

Порядок бухобліку МПЗ встановлює ПБО 5/01. Відповідно до цього положення в якості виробничих запасів визнають такі кошти:

  • матеріали, сировину та інші активи, які повністю витрачаються при виготовленні продукції або виконання робіт (надання послуг);
  • призначені для подальшої реалізації (товари, готова продукція);
  • необхідні для управлінських потреб підприємства активи.

Варто зазначити, що до категорії запасів в російській практиці ведення бухобліку не відносять незавершене виробництво, а також нерухоме майно, призначене для перепродажу. МСФЗ 2, навпаки, зараховує ці види активів до МПЗ. Згідно з міжнародними стандартами, виробничі запаси також включають в себе кошти, які використовуються в процесі виготовлення продукції (надання послуг або виконання робіт) більше року або одного стандартного операційного циклу.

ПБО же визнає в складі МПЗ тільки ті активи, які беруть участь у виробничому процесі один раз, а також зберігаються для продажу (перепродажу) товари та готову продукцію.

Поняття виробничих запасів і їх градація

Виробничі запаси - активи (предмети праці), що використовуються в процесі виробництва продукції одноразово. Свою вартість повністю переносять на готові вироби, т. Е. Вони є одними з основних елементів собівартості. До МПЗ відносяться і товари, продукція на складі, призначені для подальшого продажу.

Класифікують запаси підприємства за їх призначенням і властивостями (технічними характеристиками). Залежно від виконуваних функцій розрізняють:

У групі допоміжних виробничих запасів окремо виділяють тару і тарні матеріали, запчастини, паливо і МБП. Це пояснюється особливостями їх використання. Паливо поділяють на господарське (в цілях опалення), рухове (пальне) і технологічне. Тарні матеріали застосовують для транспортування, зберігання та пакування готових виробів та інших запасів.

Склад основних і допоміжних МПЗ

Основні виробничі запаси - головні складові продукції, що виготовляється. Це комплектуючих виробів, основні матеріали і сировина в їх складі, придбані напівфабрикати. При цьому сировиною вважається продукція сільського господарства і добувної промисловості, а матеріалами - обробної. Напівфабрикати ж до участі у виробництві виробів пройшли певні стадії обробки, але продукцією ще не стали.

Допоміжними запасами вважають ті предмети праці, які застосовують з метою утримання основного майна (мастильний матеріал) або господарського обслуговування об'єктів (прибирання приміщення). Сюди відносять і МПЗ, що надають певні якості або властивості основних матеріалів (лакофарбові покриття).

Виробничі запаси організації включають в себе окрему групу «Малоцінні і швидкозношувані предмети» (МБП). Малоцінними вважаються активи, вартість яких менше встановленої для основних засобів незалежно від періоду їх використання. До швидкозношуваних предметів відносять те майно, термін служби якого менше року.

Види МПЗ, їх градація за технічними ознаками

Виробничі запаси відносять до груп залежно від їх призначення і ролі в процесі виготовлення продукції. Розрізняють такі їх види:

  • сировину;
  • напівфабрикати придбані;
  • запчастини;
  • паливо;
  • приналежності господарські та інвентар;
  • матеріали тарні і тара;
  • матеріали будівельні;
  • спецодяг та спец. оснащення;
  • матеріали допоміжні;
  • інші.

Усередині кожної категорії запаси підрозділяють на більш дрібні групи в залежності від їх приналежності до певного сорту, виду, габаритам і по іншим ознаками. Це і є градація за технічними характеристиками, яка потім стає основою для створення переліків МПЗ. Вони необхідні при систематизації запасів, які використовуються у виробництві і організації аналітичного обліку.

Номенклатура і одиниця бухобліку МПЗ

Кожному типу матеріалів привласнюють номенклатурний код (номер) за встановленою на підприємстві системою нумерації. Об'єднуючи запаси в групи по роду їх діяльності, розміщення та іншими ознаками формується номенклатура, яка містить дані про кожного матеріалі. Тут може відображатися і облікова ціна виду МПЗ, тоді такий перелік називають номенклатурою-цінником.

Встановлений номенклатурний код згодом вказується кожен раз, коли матеріали використовуються. Надходження, вибуття, передача на склад або відпустку в виробництво супроводжуються записами в облікових документах не тільки найменування МПЗ, а й їхні номерні позначки. Це дозволяє уникнути помилок в бухгалтерському та складському обліку.

За одиницю в бухобліку МПЗ приймають групу однорідних запасів, партію, номенклатурний номер і т. П. Кожна організація самостійно встановлює цей показник. При цьому варто враховувати, що він повинен забезпечувати контроль за наявністю і рухом матеріалів, а також сприяти формуванню достовірної та повної інформації про них. Облік виробничих запасів ведуть в кількісному (матеріальному) і грошовому вимірі.

Відображення в балансі

МПЗ надходять в компанію з різних причин. Наприклад, за договором поставки (купівлі-продажу), при внесенні вкладу в капітал або безоплатному отриманні, а також при власному виготовленні матеріалів або в зв'язку з вибуттям ОС (іншого майна). Оборотні виробничі запаси в балансі відображають за фактичною собівартістю їх придбання. Виняток можуть становити лише ті матеріали, які:

  • втратили за рік свою вартість;
  • морально застаріли;
  • втратили (частково) свої властивості.

Їх відображають за ціною можливого продажу. Різницю між реалізаційною і первісною вартістю відносять на фінансовий результат.

Інший порядок визначення ціни встановлено для тих МПЗ, які оприбутковуються в зв'язку з внеском в капітал або безоплатним отриманням. У разі внеску засновником вартість матеріалів з'ясовують за допомогою грошової оцінки. А при безоплатному отриманні в балансі відображають значення ринкової вартості таких же точно (або схожих) матеріалів на дату оприбуткування. У разі здійснення обміну первісною вартістю вважають ту суму, за якою МПЗ значилися в балансі підприємства, що здійснює операцію.

Складові фактичної собівартості МПЗ

ПБО 5/01 вказує приймати до бухобліку виробничі запаси за їх фактичною собівартістю. Положення регулює і складові цього значення. Сюди відносять суми, пов'язані з придбанням МПЗ:

  • витрачені на оплату рахунків постачальника згідно з договором поставки;
  • мит митних та інших зборів;
  • невідшкодовуваних податків;
  • сплачені за консультаційні та інформаційні послуги;
  • витрат на доставку і заготовку (в т. ч. страхування);
  • витрат на фасування, сортування, підробіток і здійснення інших дій, спрямованих на доведення МПЗ до придатного для використання стану;
  • винагород посередникам, причетних до здійснення угоди;
  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з купівлею матеріалів.

У фактичну вартість не входять суми загальногосподарських витрат.

Розрахувати значення зазвичай не складає труднощів. Але це стає можливим лише в кінці місяця, коли бухгалтерія отримує числові дані про всіх доданків собівартості МПЗ (рахунки-фактури, платіжні документи та інше). При цьому матеріали рухаються щодня, їх відпустку не можна припинити - «встане» все виробництво, а підприємство зазнає великих втрат. У той же час облік руху активів повинен здійснюватися своєчасно, в зв'язку з чим виникла необхідність введення особливих методів розрахунку фактичних цін або встановлення планової вартості.

Методи оцінки МПЗ при їх списання

При відпустці матеріалів за фактичними цінами в виробництво або їх вибуття з інших причин, оцінку здійснюють, використовуючи:

  • показник середньої собівартості - загальну вартість матеріалів ділять на кількість, застосовують для тих запасів, чию ціну окремо складно вирахувати;
  • значення собівартості кожної одиниці - актуальне для обліку дорогих матеріалів (наприклад, коштовностей);
  • метод ФІФО - першу ліквідаційної партію списують за вартістю першої партії, що надійшла;
  • метод ЛІФО - першу партію відпускають за цінами останнього приходу.

Підприємство застосовує один з можливих методів для кожної групи або виду МПЗ, рекомендований облікової політики та посадовою інструкцією бухгалтера. При формуванні фінансової звітності залишки матеріально-виробничих запасів відображають відповідно до встановленого способом обліку.

Якщо ж підприємство використовує планові ціни, то в кінці кожного місяця виникає необхідність розрахунку відхилень фактичної собівартості від встановленої. Значення визначають для кожної групи матеріалів. Після його знаходження можливо обчислити фактичну собівартість МПЗ, використаних у виробництві. Для цього облікову вартість коригують на суму відхилення.

бухоблік запасів

Для обліку МПЗ використовуються рахунки: 10, 15, 16, 43. Всі вони по структурі активні: по дебету відображають прихід, а по кредиту - витрата. Бухгалтерський облік виробничих запасів в основному відбувається за синтетичним рахунком «Матеріали». На його субрахунках ведуть аналітичний облік, відповідно до встановленої номенклатурою і місцями зберігання. Відображають тут матеріали як за встановленими, так і за фактичними цінами.

Аналітичний бухгалтерський облік матеріально-виробничих запасів можливо організувати двома методами: оборотним і сальдові. У першому випадку активи фіксують в документах як в вартісному, так і в кількісному вираженні. Другий спосіб ж передбачає використання тільки сумовий оцінки.

Проведення по руху МПЗ

Вчинення господарських операцій тягне за собою зміну даних про величину коштів і зобов'язань підприємства, тому кожен рух має бути зафіксовано в даних бухобліку. Для своєчасного відображення інформації складають проводки. При оформленні приходу рахунки обліку МПЗ будуть дебетовать в кореспонденції з рахунками:

  • 60 (76) при покупці;
  • 75 - у разі надходження від засновників;
  • 86 - при цільовому фінансуванні;
  • 98 - при безоплатному отриманні;
  • 20, 29 - якщо запаси зроблені самостійно.

ПДВ по придбаних матеріалами виділяють на рахунок 19.

При вибутті суми списують проводкою Дт 20, 23, 29 Кт 10. Реалізація МПЗ стороннім організаціям здійснюється контіровкой Дт 91.2 Кт 10, 43. ПДВ за проданими активів відображають записом: Дт 91.2 Кт 68.

Аналіз виробничих запасів

Значення МПЗ в процесі виготовлення продукції неможливо переоцінити. Спланувавши вірне кількість ресурсів, необхідних для виробництва, можна домогтися максимальної ефективності діяльності підприємства. Завдяки проведенню аналізу МПЗ можливо визначити резерви зниження собівартості продукції, що веде до збільшення прибутку і зростання вигод організації. Для цих цілей розглядають такі показники, як:

  • середні значення залишків запасів і динаміку зміни їх величини;
  • оборотність і тривалість одного обороту МПЗ за елементами і в цілому;
  • найбільш значущі для виробництва продукції позиції запасів.

Ефективне планування витрат на придбання цих активів і управління ними значно прискорюють оборотність капіталу, збільшуючи його прибутковість. Правильний підхід здатний скоротити величину витрат на зберігання матеріалів, приводячи підприємство до більшого доходу.

Без матеріалів і запасів неможлива діяльність жодної виробничої або сільськогосподарської організації. Важливо продумати все: кількість закуповуваних предметів, раціональне використання, своєчасний облік операцій і ретельний аналіз результатів.