Методика бухобліку орієнтована на невеликий звітний період (це, як правило, місяць). Однак законодавство дану традицію не підтримує. У зв'язку з цим використовуються протягом календарного року контрольні дати необхідно фіксувати в обліковій політиці.

Звітний період балансу

Він закріплюється ФЗ № 402. Основною звітний період - це рік. Цей термін використовується для складання проміжних і підсумкових документів. Починається він завжди 1 січня. На кінець звітного періоду, тобто на 31 грудня, формується вся документація, що відображає фінансово-господарську діяльність організації. Це правило діє для всіх компаній. Виняток становлять ліквідовані і реорганізовані фірми. Для них встановлюється спеціальний порядок визначення контрольних дат. Наприклад, для господарського товариства в якості контрольного виступає календарне число виплати дивідендів.

Проміжні документи

Вони складаються далеко не у всіх випадках, а тільки тоді, коли передбачена така обов'язок для фірми. За звітний період підприємство оформляє місячні і квартальні документи наростаючим підсумком з початку року, якщо інше не встановлено в нормах. Таке формулювання присутня в ФЗ №402 (стаття 13, п. 5). Обов'язок може виникнути у відповідності з законодавством, іншими нормативними актами, а також на корпоративному рівні. В останньому випадку, зокрема, мова йде про договори компанії, рішення власників і про установчої документації. При цьому для кожного проміжного документа повинні встановлюватися своя контрольна дата і звітний період. Це обумовлюється вимогами нормативних актів, а також ПБО. На контрольну дату визначається вартість чистого активу. Наприклад, при держреєстрації проспекту емісійних паперів емітенту необхідно представити проміжну звітність за останній закінчений звітний період. Це може бути три, шість чи дев'ять місяців.

Норма, що стосується складання проміжної документації, була введена в ФЗ № 402 законом №251. Вона набула чинності з 01.09.2013. Ця норма позбавила компанії від складання місячних підсумкових документів. На підставі неї автоматично останній день місяця не вважається контрольною датою. Відповідно, більша частина компаній не формує проміжну документацію на законних підставах. В цьому випадку діє загальне правило про те, що звітний період - це рік.

Специфіка застосування

На практиці існує чимало проблем, пов'язаних з тим, що бухгалтерські стандарти не пристосовані до новацій ФЗ №402. Як вище було зазначено, офіційна методика, яка ґрунтується на Інструкції по використанню Плану рахунків, все ще передбачає місячні циклічні процедури. Ключове місце серед них відводиться закриття синтетичних рахунків 91 («Інші витрати і доходи звітного періоду») і 90 («Продаж»). При помісячному нарощуванні діяло нормативне підґрунтя – п. 79 ПВБУ.

Слід звернути увагу, що бухгалтерський збиток / прибуток є підсумковим результатом, виявленим за період на підставі бухобліку всіх господарських операцій підприємства та оцінки статей балансу. Відповідно до діючих сьогодні нормами, визначати його після закінчення кожного місяця немає необхідності. Фінансовий результат необхідно виявляти на звітні дати. Якщо вони спеціально не визначені, то закриття рах. 90 і 91 допускається раз на рік - 31 грудня. На перший погляд, робота бухгалтера в цьому випадку буде істотно спрощена. Однак слід сказати, що застосування такого прийому потребують значної перебудови системи обліку.

Рекомендації фахівців

Щоб мінімізувати складнощі, які можуть виникнути при перебудові фінансово-облікової системи, компаніям, які дотримуються традиційної методології, доцільно внести відповідні корективи в політику фірми. Зокрема, слід вказати, що для ведення бухобліку в якості звітної дати буде виступати останній день місяця. Так формально організація збереже колишнє розуміння звітних періодів. Тут варто сказати, що облікова політика не зобов'язує «автоматично» формувати проміжну документацію.

Переваги і мінуси нового способу

Досить багато компаній стверджує облікову політику відповідно до діючих норм, вказуючи, що в якості звітного періоду виступає рік. Це звільняє організацію від необхідності щомісячно закривати рахунки 90 і 91. Між тим таке рішення має і негативну сторону. Керівництво фірми може втратити контроль над фінансовим результатом поточних операцій.

Важливий момент

Слід пам'ятати, що ПБО застосовуються в тих частинах, які не суперечать чинному законодавству (ФЗ №402, зокрема). Періодичність закриття рахунків по загальногосподарських витрат/доходів, а також витрат на реалізацію, організація визначає самостійно. Що стосується амортизації НМА та ОС, то вона нараховується виключно помісячно, що прямо передбачається в ПБО. Як показує практика, у виграшному становищі знаходяться компанії, які використовують ПБУ 2/2008. Даний стандарт бухгалтери не дуже люблять, оскільки він передбачає щомісячні калькуляції. Однак, якщо прийняти за єдину звітну дату 31 грудня, то розподіляти витрати/доходи по перехідним договорами потрібно буде тільки між роками. Це, безсумнівно, спрощує роботу.

Додатково

Для бухгалтера завжди є актуальними рішення, що дозволяють зблизити податковий і бухгалтерський облік. В цілях оподаткування, як відомо, періоди формуються помісячно або поквартально. Відповідні часові відрізки, на думку фахівців, доцільно встановити і в бухобліку. Визначення, передбачені ПБО 4/99, актуальні і в даний час. У положеннях дається пояснення звітному періоду і дати. В якості першого виступає часовий проміжок, протягом якого компанія повинна оформити підсумкову документацію. Контрольна дата – календарне число, за станом на яку фірма складає паперу і закриває всі рахунки, щоб наступний звітний період почати з «чистого аркуша». Варто згадати ще одну проблему, з якою стикаються бухгалтери. В діяльності фірми виникає необхідність складання балансів для прийняття на підставі поданої в них інформації управлінських рішень керівництвом господарського товариства. Приміром, така документація використовується при диференціації великих угод, визначення розміру виплати учаснику, який вибув компанії. Нарахування дивідендів за квартал або півріччя, в свою чергу, вимагає проміжної звітності про фінансовий результат. Це обумовлюється тим, що зазначені виплати можливі тільки при наявності чистого (поточної) прибутку.

Висновок

Фахівці сходяться на думці, що використовуються звітні дати доцільно попередньо зафіксувати в обліковій політиці. Якщо цього зроблено не буде, то визначення контрольного календарного числа буде здійснюватися за рішенням зборів. Воно, в свою чергу, повинно бути організовано і проведено в суворій відповідності до встановлених правил. Слід сказати, що раніше, коли в якості звітного періоду виступав місяць, такої необхідності не було.